Читать онлайн книгу "Книга громадянина"

Книга громадянина
Collective work


У час швидких суспiльних змiн сучаснiй людинi стало все важче орiентуватися в iнтенсивному потоцi iнформацii. Тому це видання покликане доступно i лаконiчно висвiтлити права та обов’язки пересiчного громадянина Украiни незалежно вiд його вiку, статi, соцiального стану та професii. В цiй книжцi сформульовано практичнi поради, якi допоможуть захистити кожному своi права, розглянуто основнi положення медичноi, освiтньоi та пенсiйноi реформ.





С. С.Чернявський

Книга громадянина





Громадянин i держава



ЗА ЩО ВІДПОВІДАЮТЬ ОРГАНИ ВЛАДИ

Вiдповiдно до ст. 5 Конституцii Украiни единим джерелом влади в Украiнi е народ. Народ здiйснюе владу безпосередньо через органи державноi влади. Вiдповiдно до ст. 6 Конституцii Украiни державна влада в Украiнi здiйснюеться за принципом ii розподiлу на законодавчу, виконавчу i судову. Кожна гiлка влади представлена у вiдповiдних органах державноi влади.

Вищими органами державноi влади в Украiнi е глава держави – Президент, загальнонацiональний представницький орган законодавчоi влади – Верховна Рада, колегiальний орган виконавчоi влади – Кабiнет Мiнiстрiв i вищi суди – Конституцiйний Суд, Верховний Суд i Вищий Господарський Суд. При цьому кожна з гiлок влади по вiдношенню до iнших самостiйна та незалежна, що виключае можливiсть узурпацii всiеi влади в державi якоюсь особою чи окремим органом держави.

Президент Украiни е главою держави i виступае вiд ii iменi. Вiн е гарантом державного суверенiтету, територiальноi цiлiсностi Украiни, додержання Конституцii Украiни, прав i свобод людини i громадянина.

Президент Украiни забезпечуе державну незалежнiсть та нацiональну безпеку, представляе Украiну в мiжнародних вiдносинах, здiйснюе керiвництво зовнiшньополiтичною дiяльнiстю.

Крiм цього, Президент Украiни надiлений повноваженнями об’еднуючоi функцii щодо дiяльностi окремих гiлок державноi влади.

Верховна рада Украiни

Єдиним органом законодавчоi влади в Украiнi е парламент – Верховна рада Украiни. Верховна Рада Украiни складаеться з 450 народних депутатiв Украiни i проводить свою роботу сесiйно. Сесii Верховноi Ради Украiни складаються з пленарних засiдань, а також засiдань комiтетiв та тимчасових комiсiй Верховноi Ради Украiни (згiдно зi ст. 75 Конституцii Украiни 1996 р.).

Основними функцiями украiнського парламенту е законодавча (прийняття законiв), установча (приймае участь у формуваннi iнших органiв державноi влади та приймае рiшення про органiзацiю та проведення виборiв до мiсцевого самоврядування i визначае правовi основи iх дiяльностi) та контрольна (полягае у здiйсненнi парламентського контролю, передусiм за дiяльнiстю Кабiнету Мiнiстрiв Украiни).


Органи виконавчоi влади

Кабiнет мiнiстрiв Украiни е вищим органом у системi органiв виконавчоi влади. Вiн вiдповiдальний перед Президентом Украiни i Верховною Радою Украiни та пiдконтрольний i пiдзвiтний Верховнiй Радi Украiни у межах, що встановленi Конституцiею Украiни. До складу Кабiнету Мiнiстрiв Украiни входять Прем’ер-мiнiстр Украiни, який призначаеться Верховною Радою Украiни за поданням Президента Украiни, перший вiце-прем’ер-мiнiстр, вiце-прем’ер-мiнiстри i мiнiстри. Мiнiстр оборони Украiни, Мiнiстр закордонних справ Украiни призначаються Верховною Радою Украiни за поданням Президента Украiни, iншi члени Кабiнету Мiнiстрiв Украiни призначаються Верховною Радою Украiни за поданням Прем’ер-мiнiстра Украiни. Органами державноi мiсцевоi виконавчоi влади е вiдповiднi мiсцевi державнi адмiнiстрацii.

Правосуддя в Украiнi здiйснюеться незалежними та безстороннiми судами, створеними за законами. Це Конституцiйний Суд, Верховний Суд i Вищий господарський Суд. Судову владу реалiзують суддi, та у визначених законом випадках, присяжнi шляхом здiйснення правосуддя у рамках вiдповiдних судових процедур. Суд здiйснюе правосуддя на засадах верховенства права, забезпечуе кожному право на справедливий суд та повагу до iнших прав та свобод, гарантованими Конституцiею та законами Украiни, а також мiжнародними договорами, згода на обов’язковiсть яких надана Верховною Радою Украiни.

Контрольно-наглядова система органiв. Це система органiв, що повноважна здiйснювати контроль i нагляд за додержанням законiв у дiяльностi iнших державних органiв. Їх систему складають державнi iнспекцii: пожежна, податкова, санiтарна, контрольно-ревiзiйне управлiння при Мiнiстерствi фiнансiв Украiни (КРУ), Державний митний контроль та iншi. Вони покликанi здiйснювати функцiю контролю i нагляду за дотриманням пiдприемництва, органiзацiями, установами, посадовими особами i громадянами в межах окремих, установлених вiдповiдними правовими актами, правил.

Правоохоронна система органiв. Це система, що повноважна дiяти для попередження, припинення, розслiдування фактiв порушення законодавства Украiни, притягнення винних до вiдповiдальностi, виконання покарань. Їi систему складають: Прокуратура, органи внутрiшнiх справ, служби безпеки, митнi органи, органи охорони державного кордону та iншi органи, що здiйснюють правозастосовнi та правоохороннi функцii.


ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА

Конституцiйнi норми рiзних краiн щодо прав, свобод i обов’язкiв людини i громадянина можна подiлити на:

1) громадянськi i полiтичнi права й свободи;

2) соцiально-економiчнi права;

3) колективнi, або солiдарнi, права.

Права i свободи, якi стосуються перших двох позицiй, – це права i свободи, що належать кожному iндивiдовi. Права третьоi позицii можна назвати правами людини i народiв (право на здорове навколишне середовище, право на страйк, громадянську непокору, право полiтичноi опозицii).

Громадянськi (особистi) права i свободи – це закрiпленi у Конституцii i законах держави, а також у мiжнародно-правових актах права i свободи особи, якi визначають сферу ii автономноi свободи i забезпечують задоволення нею своiх особистих iнтересiв. Особистi (або природнi) права i свободи складають першооснову правового статусу людини i громадянина. Бiльшiсть iз них мають абсолютний характер, тобто е не тiльки невiдчужу-ваними, а й не пiдлягають обмеженню. Ця група прав i свобод громадян забезпечуе неприпустимiсть посягання державних органiв, громадських органiзацiй, службових осiб на життя, здоров’я, свободу, честь та гiднiсть людини та неприпустимiсть свавiльного позбавлення ii життя.

Полiтичнi права i свободи – це такi права i свободи людини, якi забезпечують iй можливiсть брати участь в управлiннi державою, впливати на внутрiшню i зовнiшню полiтику держави. Особливiстю полiтичних прав е те, що 'iх мають лише громадяни Украiни, якi досягли 18 рокiв i набули повноi правосуб’ектностi.

Мирнi збори. Право на свободу зборiв е основоположним правом у демократичному суспiльствi так само, як i право на свободу вираження своiх поглядiв. Для органiв влади мирнi збори мають бути одним iз iндикаторiв суспiльноi думки, з урахуванням якоi слiд проводити свою полiтику. Для громадськостi i мiжнародноi спiльноти рiвень забезпечення свободи мирних зборiв е мiрилом демократii.

Мирнi збори становлять невiд’емну частину суспiльного i полiтичного життя. Саме вони дозволяють громадянам масово виявляти своi переконання, впливати на розвиток та спрямування полiтичного процесу. Це е одним iз засобiв донесення своеi позицii до широких мас, привернення уваги громадськостi i влади з метою впливу на формування громадськоi думки.

Пiд протестом зазвичай розумiють вiдносно вiдкриту реакцiю на суспiльну ситуацiю: iнодi на пiдтримку, але зазвичай проти неi. У залежностi вiд ставлення до нього з боку влади i полiтичного режиму протести бувають санкцiонованi та несанкцiонованi. Крайня форма соцiального протесту може перерости в революцiю.

Вибори в Украiнi – це спосiб формування вищих органiв влади Украiни шляхом голосування громадян. В Украiнi проводяться вибори Президента Украiни (загальнодержавнi); народних депутатiв Украiни (загальнодержавнi); депутатiв Верховноi Ради Автономноi Республiки Крим, мiсцевих рад та сiльських, селищних, мiських голiв (мiсцевi). Правову основу виборiв в Украiнi становлять Конституцiя Украiни, Закони Украiни «Про вибори Президента Украiни», «Про вибори народних депутатiв Украiни», «Про мiсцевi вибори».

Соцiальнi функцii виборiв – це найбiльш важливi напрями впливу на суспiльно-державнi вiдносини.

До соцiальних функцiй виборiв вiдносять те, що вони е:

1) важливим iнструментом реалiзацii народного суверенiтету;

За Конституцiею Украiни народ е носiем суверенiтету i единим джерелом влади в Украiнi (ст. 5). Тобто, вiн уособлюе найвищу i первинну владу в Украiнi, яка е единим першоджерелом влади в суспiльствi. Через вибори народ обирае своiх представникiв, надiляе iх мандатом на здiйснення його суверенних прав. Тим самим реалiзуеться одне з найважливiших прав людини та громадянина.

2) вихiдним положенням органiзацii державного механiзму та системи мiсцевого самоврядування;

Шляхом виборiв формуються рiзнi органи публiчноi влади – парламент (Верховна Рада Украiни), глава держави (Президент Украiни), органи та посадовi особи мiсцевого самоврядування та iн.

3) способом надання легiтимного характеру органам державноi влади та органам мiсцевого самоврядування;

Вибори, проведенi з дотриманням вимог Конституцii Украiни та мiжнародних стандартiв, виступають необхiдним засобом надання владi легiтимного характеру. За iх допомогою народ визначае своiх представникiв в органах державноi влади та органах мiсцевого самоврядування, надiляе iх мандатом на здiйснення у визначених Конституцiею межах своiх суверенних прав.

4) прийомом якiсного формування полiтичноi елiти суспiльства;

Вибори являють собою засiб селекцii (вiдбору) полiтичних керiвникiв, партiй, дають можливiсть громадянам довiряти управлiння державою особам, яких вони вважають достойними здiйснювати керiвнi функцii та владнi повноваження, програми яких найбiльш iм пiдходять.

5) засобом формування i вираження суспiльноi думки.

Вибори е барометром полiтичного життя. Результати виборiв дають об’ективну оцiнку мiри iх впливу, показують настрiй (погляди) виборцiв, тенденцii полiтичного життя.

Референдум – це голосування громадян всiеi держави (загальнодержавний референдум) або певноi частини ii громадян (мiсцевий референдум) з метою вирiшення найважливiших питань державного i суспiльного життя.

Референдум i вибори мають загальний метод здiйснення – голосування, але розрiзняються по своему предмету. Вибори проводяться для визначення особи, яка з точки зору бiльшостi виборцiв найдостойнiша займати виборну посаду. Завдання референдуму – вирiшення важливих питань, не пов’язаних з наданням юридичноi сили мандатам якихось осiб.

Конституцiйним називаеться референдум, у результатi якого змiнюеться, приймаеться або вiдхиляеться Конституцiя. Якщо ж цi питання вирiшуються по вiдношенню до звичайного закону, то референдум називаеться законодавчим.

У вiдповiдностi зi ст. 73 Конституцii Украiни обов’язковим е всеукраiнський референдум при вирiшеннi питань щодо змiни територii Украiни.

Право на свободу об’еднання у полiтичнi партii та громадськi органiзацii. Розвинута система громадських об’еднань – невiд’емний елемент громадянського суспiльства. З iх допомогою люди можуть спiльно вирiшувати загальнi проблеми, задовольняти та захищати своi потреби й iнтереси. Громадськi об’еднання не залежать вiд держави, вони здатнi впливати на державнi iнститути i водночас захищати суспiльство вiд не-обгрунтованого втручання держави в громадське життя. Конституцiйне право на свободу об’еднання е юридичною основою створення й дiяльностi полiтичних партiй, професiйних спiлок та iнших громадських органiзацiй. Названi конституцiйнi положення конкретизуються в Законi Украiни вiд 22 березня 2012 р. «Про громадськi об’еднання», який регламентуе змiст права об’еднання, його основнi державнi гарантii, порядок iх створення, дiяльностi, реорганiзацii та лiквiдацii. Громадське об’еднання – це добровiльне об’еднання фiзичних осiб та/або юридичних осiб приватного права для здiйснення та захисту прав i свобод, задоволення суспiльних, зокрема економiчних, соцiальних, культурних, екологiчних та iнших iнтересiв. Полiтична партiя – це особливе добровiльне об’еднання громадян – прихильникiв певноi загальнонацiональноi програми суспiльного розвитку, що мае своею метою сприяння формуванню i вираженню полiтичноi волi громадян, бере участь у виборах та iнших полiтичних заходах.

Економiчнi права i свободи людини i громадянина – це право брати участь в економiчних, насамперед майнових, вiдносинах. Конституцiя Украiни закрiплюе наступнi економiчнi права i свободи людини i громадянина:

1) Право власностi. Вiдповiдно до ст. 41 Конституцii Украiни кожен мае право володiти, користуватися i розпоряджатися своею власнiстю, результатами своеi iнтелектуальноi, творчоi дiяльностi. Право приватноi власностi набуваеться в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своiх потреб можуть користуватися об’ектами права державноi та комунальноi власностi вiдповiдно до закону. Нiхто не може бути протиправно позбавлений права власностi. Право приватноi власностi е непорушним. Це означае, що нiхто не може бути протиправно позбавлений права власностi. Власнiсть, набута законним шляхом, охороняеться законом. А у випадках порушення права власностi дiють механiзми ii захисту, що передбаченi рiзними галузями права (цивiльним, кримiнальним тощо). Заходи, за допомогою яких цивiльне право забезпечуе захист вiдносин власностi, за своею юридичною природою е неоднорiдними i подiляються на кiлька груп:

1) речово-правовi:

а) основнi речово-правовi засоби (вiндикацiйний позов, негаторний позов);

б) допомiжнi речово-правовi засоби (позов про визнання права власностi, позов про виключення майна з опису);

2) зобов’язально-правовi:

а) засоби захисту права власностi в договiрних вiдносинах (вiдшкодування збиткiв, завданих власнику невиконанням або неналежним виконанням договору; повернення речей, наданих у користування за договором);

б) засоби захисту права власностi в делiктних зобов’язаннях;

в) позови про повернення майна, набутого чи збереженого без достатньоi правовоi пiдстави;

3) спецiальнi засоби захисту:

а) позови про визнання правочинiв недiйсними;

б) позови про захист прав спiввласника в разi видiлення, подiлу та продажу спiльного майна;

в) засоби захисту права власностi померлих i осiб, визнаних безвiсно вiдсутнiми чи оголошених померлими;

г) засоби захисту прав власникiв вiд неправомiрного чи правомiрного втручання державних органiв, органiв мiсцевого самоврядування та в надзвичайних ситуацiях;

д) iншi спецiальнi засоби, зумовленi особливим колом уповноважених або зобов’язаних осiб i надзвичайними обставинами.

2) Право на пiдприемницьку дiяльнiсть. Вiдповiдно до ст. 42 Конституцii Украiни кожен мае право на пiдприемницьку дiяльнiсть, яка не заборонена законом. Але Конституцiя Украiни мiстить ряд обмежень цього права: не можуть займатися пiдприемництвом посадовi особи держави й органiв мiсцевого самоврядування; не допускаються зловживання монополiею i недобросовiсна конкуренцiя; держава мае право контролювати якiсть i безпечнiсть виробленоi продукцii, послуг i робiт.

Екологiчнi права (право на чисте довкiлля). Екологiчнi права та обов’язки громадян Украiни – система юридично закрiплених за громадянами повноважень та зобов’язань в екологiчнiй сферi.

Соцiальнi права i свободи – це право на гiдний людини рiвень життя i соцiальний захист iз боку суспiльства i держави. Конституцiею передбаченi наступнi соцiальнi права: право на працю (ст. 43 Конституцii Украiни); право на страйк (ст. 44 Конституцii Украiни); право на вiдпочинок (ст. 45 Конституцii Украiни); право на соцiальний захист (ст. 46 Конституцii Украiни); право на житло (ст. 47 Конституцii Украiни); пра-во на достатнiй життевий рiвень (ст. 48 Конституцii Украiни); право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування (ст. 49 Конституцii Украiни).

Найбiльш важливими iз соцiальних прав е право на соцiальний захист i право на працю. Ст. 1 Конституцii Украiни передбачае, що Украiна е соцiальна держава. Вiдповiдно до статей 17 i 46 Конституцii Украiни право на соцiальний захист включае право на: 1) соцiальний захист громадян Украiни, якi перебувають на службi у Збройних силах Украiни та в iнших вiйськових формуваннях, а також членiв iхнiх сiмей; 2) забезпечення громадян: у разi повноi, частковоi або тимчасовоi втрати працездатностi, втрати годувальника, безробiття з незалежних вiд них обставин, а також у старостi та в iнших випадках, передбачених законом. Вiдповiдно до ст. 43 Конституцii Украiни змiстом права на працю е можливiсть заробляти собi на життя працею, яку кожен вiльно обирае або на яку вiльно погоджуеться. Крiм того, ст. 43 Основного Закону передбачае, що держава: по-перше, гарантуе кожному рiвнi можливостi у виборi професii та роду трудовоi дiяльностi; право на належнi, безпечнi i здоровi умови працi; право на заробiтну плату, не нижчу вiд визначеноi законом; право на своечасне одержання винагороди за працю; захист вiд незаконного звiльнення; по-друге, зобов’язуе державу: створювати умови для повного здiйснення громадянами права на працю; реалiзовувати програми професiйно-технiчного навчання, пiдготовки i перепiдготовки кадрiв вiдповiдно до суспiльних потреб; по-трете, забороняе використання примусовоi працi; працi жiнок i неповнолiтнiх на небезпечних для 'iхнього здоров’я роботах.

Культурнi (духовнi) права i свободи – це право на залучення до багатств свiтовоi культури i на iх збiльшення власною творчою дiяльнiстю. Конституцiя Украiни закрiплюе такi культурнi права та свободи людини i громадянина: право на свободу творчостi; право на результати iнтелектуальноi та творчоi дiяльностi, право на освiту. Свобода творчостi передбачае, що кожна людина мае необмежене право на лiтературну, художню, наукову та технiчну творчiсть. Право на результати iнтелектуальноi i творчоi дiяльностi означае, що нiхто не мае права використовувати або поширювати результати iнтелектуальноi чи творчоi дiяльностi без згоди iх творця. Держава гарантуе захист iнтелектуальноi власностi, авторських прав, моральних i матерiальних iнтересiв, пов’язаних iз творчiстю. Право на освiту передбачае, що кожна людина мае право на доступне та безоплатне здобуття загальних i професiйних знань, умiнь, навичок. Держава гарантуе надання державних стипендiй i пiльг учням i студентам. Громадяни, якi належать до нацiональних меншин, мають право навчатися рiдною мовою або вивчати рiдну мову в державному i комунальному навчальних закладах через нацiональнi культурнi суспiльства.





Конец ознакомительного фрагмента. Получить полную версию книги.


Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию (https://www.litres.ru/pages/biblio_book/?art=45029357) на ЛитРес.

Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.



Если текст книги отсутствует, перейдите по ссылке

Возможные причины отсутствия книги:
1. Книга снята с продаж по просьбе правообладателя
2. Книга ещё не поступила в продажу и пока недоступна для чтения

Навигация